>
епіло́говий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | епіло́говий | епіло́гова | епіло́гове | епіло́гові |
родовий | епіло́гового | епіло́гової | епіло́гового | епіло́гових |
давальний | епіло́говому | епіло́говій | епіло́говому | епіло́говим |
знахідний | епіло́говий, епіло́гового | епіло́гову | епіло́гове | епіло́гові, епіло́гових |
орудний | епіло́говим | епіло́говою | епіло́говим | епіло́говими |
місцевий | на/в епіло́говому, епіло́говім | на/в епіло́говій | на/в епіло́говому, епіло́говім | на/в епіло́гових |