>
| етило́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | етило́ваний | етило́вана | етило́ване | етило́вані |
| родовий | етило́ваного | етило́ваної | етило́ваного | етило́ваних |
| давальний | етило́ваному | етило́ваній | етило́ваному | етило́ваним |
| знахідний | етило́ваний | етило́вану | етило́ване | етило́вані |
| орудний | етило́ваним | етило́ваною | етило́ваним | етило́ваними |
| місцевий | на/в етило́ваному, етило́ванім | на/в етило́ваній | на/в етило́ваному, етило́ванім | на/в етило́ваних |