| | |
| жалі́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | жалі́тися, жалі́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | жалі́ймося, жалі́ймось |
| 2 особа | жалі́йся, жалі́йсь | жалі́йтеся, жалі́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | жалі́тимуся, жалі́тимусь | жалі́тимемося, жалі́тимемось, жалі́тимемся |
| 2 особа | жалі́тимешся | жалі́тиметеся, жалі́тиметесь |
| 3 особа | жалі́тиметься | жалі́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | жалі́юся, жалі́юсь | жалі́ємося, жалі́ємось, жалі́ємся |
| 2 особа | жалі́єшся | жалі́єтеся, жалі́єтесь |
| 3 особа | жалі́ється | жалі́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| жалі́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | жалі́вся, жалі́всь | жалі́лися, жалі́лись |
| жін. р. | жалі́лася, жалі́лась |
| сер. р. | жалі́лося, жалі́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| жалі́вшись |
