| жебру́щий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | жебру́щий | жебру́ща | жебру́ще | жебру́щі |
| родовий | жебру́щого | жебру́щої | жебру́щого | жебру́щих |
| давальний | жебру́щому | жебру́щій | жебру́щому | жебру́щим |
| знахідний | жебру́щий, жебру́щого | жебру́щу | жебру́ще | жебру́щі, жебру́щих |
| орудний | жебру́щим | жебру́щою | жебру́щим | жебру́щими |
| місцевий | на/у жебру́щому, жебру́щім | на/у жебру́щій | на/у жебру́щому, жебру́щім | на/у жебру́щих |