| зішкребти́ – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | зішкребти́ | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | зішкребі́мо, зішкребі́м | |
| 2 особа | зішкреби́ | зішкребі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зішкребу́ | зішкребемо́, зішкребе́м |
| 2 особа | зішкребе́ш | зішкребете́ |
| 3 особа | зішкребе́ | зішкребу́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | зішкрі́б | зішкребли́ |
| жін.р. | зішкребла́ | |
| сер.р. | зішкребло́ | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| зішкрі́бши | ||