| заму́чений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | заму́чений | заму́чена | заму́чене | заму́чені |
| родовий | заму́ченого | заму́ченої | заму́ченого | заму́чених |
| давальний | заму́ченому | заму́ченій | заму́ченому | заму́ченим |
| знахідний | заму́чений, заму́ченого | заму́чену | заму́чене | заму́чені, заму́чених |
| орудний | заму́ченим | заму́ченою | заму́ченим | заму́ченими |
| місцевий | на/у заму́ченому, заму́ченім | на/у заму́ченій | на/у заму́ченому, заму́ченім | на/у заму́чених |