| | |
| засві́чуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | засві́чуватися, засві́чуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | засві́чуймося, засві́чуймось |
| 2 особа | засві́чуйся, засві́чуйсь | засві́чуйтеся, засві́чуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | засві́чуватимуся, засві́чуватимусь | засві́чуватимемося, засві́чуватимемось, засві́чуватимемся |
| 2 особа | засві́чуватимешся | засві́чуватиметеся, засві́чуватиметесь |
| 3 особа | засві́чуватиметься | засві́чуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | засві́чуюся, засві́чуюсь | засві́чуємося, засві́чуємось, засві́чуємся |
| 2 особа | засві́чуєшся | засві́чуєтеся, засві́чуєтесь |
| 3 особа | засві́чується | засві́чуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| засві́чуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | засві́чувався, засві́чувавсь | засві́чувалися, засві́чувались |
| жін. р. | засві́чувалася, засві́чувалась |
| сер. р. | засві́чувалося, засві́чувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| засві́чувавшись |
