| зацілува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | зацілува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | зацілу́ймо | |
| 2 особа | зацілу́й | зацілу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зацілу́ю | зацілу́ємо, зацілу́єм |
| 2 особа | зацілу́єш | зацілу́єте |
| 3 особа | зацілу́є | зацілу́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | зацілува́в | зацілува́ли |
| жін.р. | зацілува́ла | |
| сер.р. | зацілува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| заціло́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| заціло́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| зацілува́вши | ||