| звесели́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | звесели́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | звеселі́мо, звеселі́м | |
| 2 особа | звесели́ | звеселі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | звеселю́ | звеселимо́, звесели́м |
| 2 особа | звесели́ш | звеселите́ |
| 3 особа | звесели́ть | звеселя́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | звесели́в | звесели́ли |
| жін.р. | звесели́ла | |
| сер.р. | звесели́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| звесе́лений | ||
| Безособова форма | ||
| звесе́лено | ||
| Дієприслівник | ||
| звесели́вши | ||