| звукоутво́рення – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | звукоутво́рення | |
| родовий | звукоутво́рення | |
| давальний | звукоутво́ренню | |
| знахідний | звукоутво́рення | |
| орудний | звукоутво́ренням | |
| місцевий | на/у звукоутво́ренні, звукоутво́ренню | |
| кличний | звукоутво́рення* |