| здобува́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | здобува́тися, здобува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | здобу́ваймося, здобу́ваймось | |
| 2 особа | здобу́вайся, здобу́вайсь | здобу́вайтеся, здобу́вайтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | здобува́тимуся, здобува́тимусь | здобува́тимемося, здобува́тимемось, здобува́тимемся |
| 2 особа | здобува́тимешся | здобува́тиметеся, здобува́тиметесь |
| 3 особа | здобува́тиметься | здобува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | здобу́ваюся, здобу́ваюсь | здобу́ваємося, здобу́ваємось, здобу́ваємся |
| 2 особа | здобу́ваєшся | здобу́ваєтеся, здобу́ваєтесь |
| 3 особа | здобу́вається | здобу́ваються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| здобу́ваючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | здобува́вся, здобува́всь | здобува́лися, здобува́лись |
| жін. р. | здобува́лася, здобува́лась | |
| сер. р. | здобува́лося, здобува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| здобува́вшись | ||