| | |
| зчудува́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | зчудува́тися, зчудува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | зчуду́ймося, зчуду́ймось |
| 2 особа | зчуду́йся, зчуду́йсь | зчуду́йтеся, зчуду́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зчуду́юся, зчуду́юсь | зчуду́ємося, зчуду́ємось, зчуду́ємся |
| 2 особа | зчуду́єшся | зчуду́єтеся, зчуду́єтесь |
| 3 особа | зчуду́ється | зчуду́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | зчудува́вся, зчудува́всь | зчудува́лися, зчудува́лись |
| жін.р. | зчудува́лася, зчудува́лась |
| сер.р. | зчудува́лося, зчудува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| зчудува́вшись |
