| інкорпору́ючий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | інкорпору́ючий | інкорпору́юча | інкорпору́юче | інкорпору́ючі |
| родовий | інкорпору́ючого | інкорпору́ючої | інкорпору́ючого | інкорпору́ючих |
| давальний | інкорпору́ючому | інкорпору́ючій | інкорпору́ючому | інкорпору́ючим |
| знахідний | інкорпору́ючий | інкорпору́ючу | інкорпору́юче | інкорпору́ючі |
| орудний | інкорпору́ючим | інкорпору́ючою | інкорпору́ючим | інкорпору́ючими |
| місцевий | на/в інкорпору́ючому, інкорпору́ючім | на/в інкорпору́ючій | на/в інкорпору́ючому, інкорпору́ючім | на/в інкорпору́ючих |