| ісламізува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | ||
| Інфінітив | ісламізува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ісламізу́ймо | |
| 2 особа | ісламізу́й | ісламізу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ісламізува́тиму | ісламізува́тимемо, ісламізува́тимем |
| 2 особа | ісламізува́тимеш | ісламізува́тимете |
| 3 особа | ісламізува́тиме | ісламізува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | ісламізу́ю | ісламізу́ємо, ісламізу́єм |
| 2 особа | ісламізу́єш | ісламізу́єте |
| 3 особа | ісламізу́є | ісламізу́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| ісламізу́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | ісламізува́в | ісламізува́ли |
| жін. р. | ісламізува́ла | |
| сер. р. | ісламізува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| ісламізо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| ісламізо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| ісламізува́вши | ||