| кільча́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | кільча́тий | кільча́та | кільча́те | кільча́ті |
| родовий | кільча́того | кільча́тої | кільча́того | кільча́тих |
| давальний | кільча́тому | кільча́тій | кільча́тому | кільча́тим |
| знахідний | кільча́тий | кільча́ту | кільча́те | кільча́ті |
| орудний | кільча́тим | кільча́тою | кільча́тим | кільча́тими |
| місцевий | на/у кільча́тому, кільча́тім | на/у кільча́тій | на/у кільча́тому, кільча́тім | на/у кільча́тих |