Результати пошуку слова: Запросити

Маестро Альберто свого не покидав; от якось на свято сиділа та вдова з жіночою компанією перед своїм будинком, і, побачивши оддалік, що їде маестро Альберто, поклали вони всі разом запросити його до себе і оддати йому шану, а потім поглузувати з того закохання.

Запросити на банкет. Запросити в бар. Запросити на блюз. Запросити колегу на бранч. Запросити на вальс. Запросити вояжера.

У них нема справжніх лабораторій, вони наймають середньої руки квартири і не завжди можуть запросити колегу до ресторану. Не знаю, чим викликана така увага до вашої особи, але я прийняв пропозицію запросити вас у гості. –  Мері могла б запросити вас сама, але вона переодягається до обіду й передала мені свої повноваження, –

Мартін бачив Рут тільки у неї вдома і ніколи не насмілювався запросити її піти з ним куди-небудь. Марія так була ошелешена, побачивши, які поважні гості питають про її пожильця, що навіть забула запросити їх у вітальню. Усі, здавалося, шукали нагоди познайомитися з ним і запросити на обід.

запроха́ти1 – дієслово доконаного виду (запросити) Інфінітив запроха́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа запроха́ймо 2 особа запроха́й запроха́йте МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа запроха́ю запроха́ємо, запроха́єм 2 особа запроха́єш запроха́єте 3 особа запроха́є запроха́ють МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.

спроси́ти – дієслово доконаного виду (запросити прийти, з’явитися куди-небудь усіх або багатьох; скликати) Інфінітив спроси́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа спросі́мо, спросі́м 2 особа спроси́ спросі…

44); у недопущенні запрошеного підозрюваним, обвинуваченим, підсудним (або за їх проханням чи згодою) захисника замість призначеного; у ненаданні затриманій особі чи особі, яка утримується під вартою, допомоги у встановленні зв’язку з захисником або з особами, які можуть запросити захисника ([]

–  Але за умови, якщо ви дозволите запросити вас на порцію, – Дозволиш себе запросити? –  Я тільки хотів запросити тебе в кіно, – –  І дозволяй часом кудись себе запросити.