| канонізо́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | канонізо́ваний | канонізо́вана | канонізо́ване | канонізо́вані |
| родовий | канонізо́ваного | канонізо́ваної | канонізо́ваного | канонізо́ваних |
| давальний | канонізо́ваному | канонізо́ваній | канонізо́ваному | канонізо́ваним |
| знахідний | канонізо́ваний, канонізо́ваного | канонізо́вану | канонізо́ване | канонізо́вані, канонізо́ваних |
| орудний | канонізо́ваним | канонізо́ваною | канонізо́ваним | канонізо́ваними |
| місцевий | на/у канонізо́ваному, канонізо́ванім | на/у канонізо́ваній | на/у канонізо́ваному, канонізо́ванім | на/у канонізо́ваних |