| канто́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | канто́ваний | канто́вана | канто́ване | канто́вані |
| родовий | канто́ваного | канто́ваної | канто́ваного | канто́ваних |
| давальний | канто́ваному | канто́ваній | канто́ваному | канто́ваним |
| знахідний | канто́ваний | канто́вану | канто́ване | канто́вані |
| орудний | канто́ваним | канто́ваною | канто́ваним | канто́ваними |
| місцевий | на/у канто́ваному, канто́ванім | на/у канто́ваній | на/у канто́ваному, канто́ванім | на/у канто́ваних |