ка́нтор – іменник чоловічого роду, істота | ||
(співак; учитель церковного співу) | ||
відмінок | однина | множина |
називний | ка́нтор | ка́нтори |
родовий | ка́нтора | ка́нторів |
давальний | ка́нторові, ка́нтору | ка́нторам |
знахідний | ка́нтора | ка́нторів |
орудний | ка́нтором | ка́нторами |
місцевий | на/у ка́нторові, ка́нторі | на/у ка́нторах |
кличний | ка́нторе | ка́нтори |