карколо́мний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | карколо́мний | карколо́мна | карколо́мне | карколо́мні |
родовий | карколо́много | карколо́мної | карколо́много | карколо́мних |
давальний | карколо́мному | карколо́мній | карколо́мному | карколо́мним |
знахідний | карколо́мний | карколо́мну | карколо́мне | карколо́мні |
орудний | карколо́мним | карколо́мною | карколо́мним | карколо́мними |
місцевий | на/у карколо́мному, карколо́мнім | на/у карколо́мній | на/у карколо́мному, карколо́мнім | на/у карколо́мних |