ко́гу́т – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | ко́гу́т | ко́гути́ |
родовий | ко́гута́ | ко́гуті́в |
давальний | ко́гуто́ві, ко́гуту́ | ко́гута́м |
знахідний | ко́гута́ | ко́гути́, ко́гуті́в |
орудний | ко́гуто́м | ко́гута́ми |
місцевий | на/у ко́гуто́ві, ко́гуті́ | на/у ко́гута́х |
кличний | ко́гу́те | ко́гути́ |
[діал.] |