| | |
| кодифікува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | кодифікува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | кодифіку́ймо |
| 2 особа | кодифіку́й | кодифіку́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | кодифікува́тиму | кодифікува́тимемо, кодифікува́тимем |
| 2 особа | кодифікува́тимеш | кодифікува́тимете |
| 3 особа | кодифікува́тиме | кодифікува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | кодифіку́ю | кодифіку́ємо, кодифіку́єм |
| 2 особа | кодифіку́єш | кодифіку́єте |
| 3 особа | кодифіку́є | кодифіку́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| кодифіку́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | кодифікува́в | кодифікува́ли |
| жін. р. | кодифікува́ла |
| сер. р. | кодифікува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| кодифіко́ваний |
| Безособова форма |
| кодифіко́вано |
| Дієприслівник |
| кодифікува́вши |
