| козирну́ти1 – дієслово доконаного виду | ||
| (піти з козиря; похвалитися) | ||
| Інфінітив | козирну́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | козирні́мо, козирні́м | |
| 2 особа | козирни́ | козирні́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | козирну́ | козирнемо́, козирне́м |
| 2 особа | козирне́ш | козирнете́ |
| 3 особа | козирне́ | козирну́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | козирну́в | козирну́ли |
| жін.р. | козирну́ла | |
| сер.р. | козирну́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| козирну́вши | ||