Володимир Винниченко – Сонячна машина
І на графа з-під приплющених закруглених вій із цікавістю й гидливим чеканням скоса дивляться очі, а довга, вузька, з витягненими віковим пещенням пальцями рука недбало перебирає золоту пліть ланцюжка з олівцем на кінці, оздобленим манюсінькою коронкою. … І раптом із цікавістю поширює на принцесу занадто блискучі бронзово-карі очі.