| | | | |
| артикульо́ваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | артикульо́ваний | артикульо́вана | артикульо́ване | артикульо́вані |
| родовий | артикульо́ваного | артикульо́ваної | артикульо́ваного | артикульо́ваних |
| давальний | артикульо́ваному | артикульо́ваній | артикульо́ваному | артикульо́ваним |
| знахідний | артикульо́ваний | артикульо́вану | артикульо́ване | артикульо́вані |
| орудний | артикульо́ваним | артикульо́ваною | артикульо́ваним | артикульо́ваними |
| місцевий | на/в артикульо́ваному, артикульо́ванім | на/в артикульо́ваній | на/в артикульо́ваному, артикульо́ванім | на/в артикульо́ваних |
