Надточити Posted on by / 0 Comment надточи́ти1 – дієслово доконаного виду (приточити) Інфінітив надточи́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа надточі́мо, надточі́м 2 особа надточи́ надточі́ть МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа надточу́ надто́чимо, надто́чим 2 особа надто́чиш надто́чите 3 особа надто́чить надто́чать МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
СКОВОРОДА Григорій Савич – Байки Харківські Posted on by / 0 Comment Знаю, що це вiн каже про тлiнних i смертних, у яких загрузло й сховалося кiльце вiчного царства Божого, а лише кажу, що можна приточити його й до тих, вiд кого взято воно для особливої просвiти в Бiблiю.
МИРНИЙ Панас – Хіба ревуть воли, як ясла повні Posted on by / 0 Comment Йому бажалося до свого добра приточити ще й жінчине, щоб вийшло одно та велике!
Ольга Кобилянська – Через кладку Posted on by / 0 Comment — Тепер прошу собі тут приточити, а може, й лягти.
Гнат Хоткевич – Довбуш Posted on by / 0 Comment Тоді отець декан прибирав урядову міну, яка, до слова приточити, так мало пасувала до його круглого і трохи, вибачте, свинуватого обличчя.
