| комі́рниця – іменник жіночого роду | ||
| (квартирантка) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | комі́рниця | комі́рниці |
| родовий | комі́рниці | комі́рниць |
| давальний | комі́рниці | комі́рницям |
| знахідний | комі́рницю | комі́рниць |
| орудний | комі́рницею | комі́рницями |
| місцевий | на/у комі́рниці | на/у комі́рницях |
| кличний | комі́рнице | комі́рниці |
| [розм.] |