компоне́нтний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | компоне́нтний | компоне́нтна | компоне́нтне | компоне́нтні |
родовий | компоне́нтного | компоне́нтної | компоне́нтного | компоне́нтних |
давальний | компоне́нтному | компоне́нтній | компоне́нтному | компоне́нтним |
знахідний | компоне́нтний | компоне́нтну | компоне́нтне | компоне́нтні |
орудний | компоне́нтним | компоне́нтною | компоне́нтним | компоне́нтними |
місцевий | на/у компоне́нтному, компоне́нтнім | на/у компоне́нтній | на/у компоне́нтному, компоне́нтнім | на/у компоне́нтних |