| копиле́ць – іменник чоловічого роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | копиле́ць | копильці́ |
| родовий | копильця́ | копильці́в |
| давальний | копильцю́, копильце́ві | копильця́м |
| знахідний | копиле́ць | копильці́ |
| орудний | копильце́м | копильця́ми |
| місцевий | на/у копильці́, копильцю́ | на/у копильця́х |
| кличний | копильцю́* | копильці́* |