| кося́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | кося́чний | кося́чна | кося́чне | кося́чні |
| родовий | кося́чного | кося́чної | кося́чного | кося́чних |
| давальний | кося́чному | кося́чній | кося́чному | кося́чним |
| знахідний | кося́чний | кося́чну | кося́чне | кося́чні |
| орудний | кося́чним | кося́чною | кося́чним | кося́чними |
| місцевий | на/у кося́чному, кося́чнім | на/у кося́чній | на/у кося́чному, кося́чнім | на/у кося́чних |