Skip to content Як-то тихо, глухо!.. …
I зелено, й червоно, i голубо, й бiло, й синьо, й рожево коло тої хатки… Тихо й тепло, i скрiзь червоно – i на небi, i на згiр'ях, i на водi. …
– що я й об'їла їх i обпила; та якось i про грошi мої згадала, що я їм позичила: "Ти думаєш, ми тобi грошi виннi? Ти, то ладен напхом напхать мою залу міщанками та й молодицями. …
– А тим, що тоді було більше паннів… була Антося… – …
Ватя мені припала до вподоби, але коли дасть дві тисячі, та й годі, то нехай Ватю «задні» візьмуть. …
Сказав, як дадуть тисяч з п'ять, то свататиму, а як дві тисячі, то нехай її «задні» візьмуть, – Здається, що кращого на світі немає і, якщо був колись на землі справжній рай, то певно на нашій Україні милій, у тому тихому кутку, що Самарою зветься. …
Ти, товаришу, здається мені, щирий козак. …
Міркую з того, як ти говориш. …
А тепер будьмо тихо, та й ходімо… Пішли до товариства. 