Улас Самчук – Марія
Вечори хутірські, коли сонце остаточно згасне, лунко стає і, коли співаєш, голос в’ється і обнімається з зорями. … Лигнув чарчину, очі полізли рогом, а закуски і душі, і тілові є. … Ех, і зап’є він сьогодні! … Земля втягує у своє нутро і наповнює жили, розум і ціле єство твердими звичками. … Напиши нам, де ти є і що робиш.