Skip to content — Пусте! …
Він не простить мені такої жорстокості, він відштовхне мене, і я зостануся сама серед пустелі, далеко від усіх, проклята всіми… …
— Що це, брате Іване, й ти тут? …
Знаєш, брате Іване, от я все думаю, хто б міг бути цей невідомий доброчинець, що повідомив тебе про скарб? Але так уже звикла до свого лиха, до своєї муки, що часто й мовчала, батькам казала — пусте, а воно щораз сильніше й сильніше дає про себе знати. …
— І що ти за господар, Іване? …
— Ми й не спитали, Іване, як тут, чи не лютує хвороба яка, — …
— Іване Яковичу, — …
— Чого ж ти мовчиш, Іване? Ми з вами можемо зрівняти з землею міста, перетворити на пустелю цілу країну, а в бою, на фронті, застосувати відкриття ми не здатні. …
– Чув лише краєм вуха, Іване. …
– Іване Сергійовичу, можемо їхати, – …
– Буде зроблено, Іване Сергійовичу. …
– Що ви, Іване Сергійовичу… Почергуємо, аякже. 