Skip to content
— За своє право немає кари,— каже Гиря.— Ей, Петре, далебі, ти з огнем іграєшся,— каже, відходячи… — …
Він так любив дуже свою Степаниду, а вона, сердешна, тепер в лабетах розбишак безпомічна, і коли не поталанить її визволити, вона станеться іграшкою московських звірюк.