Результати пошуку слова: Ідеолог
ХВИЛЬОВИЙ Микола – Камо грядеши
Це саме та «рідненька «Просвіта» в вишиваній сорочці і з задрипанським світоглядом, що в свій час була ідеологом куркульні. … «Представники «Плугу» й «Гарту» розійшлися в поглядах, а це розходження, звичайно, випливало з самої різниці обох організацій, головним чином ідеологічної платформи» (Журнал «Знання»).
СОЦІОЛОГІЯ – Загальний курс
Взаємодія різних соціальних груп людей, їхня діяльність у різних сферах суспільного життя — економічній, соціальній, політичній, духовній (або ідеологічній) — … Головними функціями соціології є пізнавальна, практична, теоретична, описова, інформаційна, прогностична, управлінська, гуманістична й ідеологічна.
Тарас Бульба-Боровець – Армія без держави
Геній руїни гуляє далі… Найкраще схарактеризував таких людей сам ідеолог українського націоналізму Д. … Ця обставина загнала мене в дивовижний круговорот ідеологічних та соціяльно-програмових течій. … На яку ідеологічно-світоглядову плятформу та соціяльну програму ставати? … це діло спільних рук і тотожної ідеології.
ШТЕПА Павло – Московство
Перелякані такою можливістю москвини заходилися закладати ідеологічно-правні підвалини свого панування в Сибіру, щоб утримати бодай його. … Як бачимо, духовний варвар-москвин підсвідомо робив свою комуністичну ідеологію новою безбожницькою релігією (секулярною релігією). … Воскрес ідеолог московського націоналізму XVII ст.
Іван Драч – Григорій Сковорода
Києво-Могилянська академія відіграла значну роль у боротьбі проти католицизму як ідеологічної зброї іноземного поневолення України, та католицької контрреформації – загального для всіх цивілізованих народів ворога культурного прогресу. … Дух петровських культурних реформ, ідеологом яких був 1 На цю обставину звернула увагу А.
НАРИС ІСТОРІЇ УКРАЇНИ З НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО КІНЦЯ ХVІІІ ст.
Її виникнення пов’язують з іменем ідеолога українського консерватизму, політолога й історика В’ячеслава Липинського (1882-1931). … Проте завдяки речникам тогочасних ідеологічних доктрин – книжникам – концепція причастя формувала (всупереч очевидному) уявлення, ніби загальнодержавний організм Київської Русі залишався з’єднаним.