Skip to content Таж тисячі іх мруть щодня, спокійно мруть, від смерті ждучи, чого не мали від життя. …
Я думав про тисячі людських п’явок, Що кров ссуть із люду найлуччу, Про тисячі кривд, і неправд, і оскорб, Що рвуть і брудять його душу. …
І він дрижачими руками взяв, Пошарпав на шматочки пишну рожу, Роздер письмо … остовпілий, З рознятим ротом, мов не розумів Тих слів; но, бачачи зловіщу хмару, Навислу на … …знає, чого хоче, а радше не хоче нічого, окрім ситості в череві, досі вони там, між жабуринням хат, бігли із своїх канцелярій, захаращених нікому не потрібними паперами, в домівки, що пропахли борщами й смаженим м'ясом, тепер вони вертаються тими самими… …
Взяв дві, але вернув од дверей і попросив ще: — …Івана, і він, пожбурнувши денцівку в траву та взявшись у боки, закрутився в танці. …
…очі кудись поза гори, неначе видів, чого не бачили другі, прикладав мережану дудку до повних уст, і чудна пісня, якої ніхто не грав, тихо спадала на зелену отаву царинок… …
– Ізгадаєш? …
– Ізгадаю, Марічко. 