Результати пошуку слова: Ікло

іклоподі́бний – прикметник відмінок однина множина чол.

На шиї в дівчинки на ликовому шнурочку висіло вепряче ікло, його подарував їй батько, він приніс його з ловів, камінцем просвердлив у ньому дірочку, щоб можна було засилити шнурок, а ще тричі виварив його у вепрячій крові й проспівав над ним мудрі примовки, і хто таке ікло має при собі, на того не діють ніякі чари.

Ікло! Гей, Вовчок, Хвацько, Ікло! 

ЗАНУРИТИ ІКЛО АЛГОЛІАНСЬКОГО СОНЯЧНОГО ТИГРА.

Іменники ікло, море, поле вживані з закінченням -ів: іклів, морів, полів (хоч і піль); г) іменники серед.

Він сперся на ікло мамонта; звір нерухомо вислухав його, а потім тихо хитнув своєю важкою головою і вирушив у дорогу, щоб вести табун, який і далі сунув собі берегом.

гора-ікло», а роханською – «

В печері глибокій убивши, 20] З’їв його лютий кіклоп останнім шматком на вечері. Здавна жили вони десь в Гіпереї широкопросторій, 5] Близько країни диких і буйних кіклопів, що часто З ними до бою ставали, потужнішу маючи силу. Прибуття до країни кіклопів. Загибель шести супутників Одіссеєвих, яких пожер кіклоп.