САВЧЕНКО Володимир Іванович – Чорні зорі Posted on by / 0 Comment Сонце ще не сіло, але затінені деревами вулиці вже заволокла надвечірня сиза імла.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Поміж ворогами Posted on by / 0 Comment В долинах полягла легка сиза імла й закутувала рядки зелених верб, натякаючи на села, заховані в балках та ярах.
Едгар Аллан По – Оповідь Артура Гордона Піма Posted on by / 0 Comment Небо переважно було безхмарне, лише південний обрій іноді застеляла імла, та й то ненадовго.
ГОМЕР – Одіссея Posted on by / 0 Comment Сонце у небі Зникло раптово – імла лиховійна його огорнула».
БЕРРОУЗ Эдгар – Тарзан, годованець великих мавп Posted on by / 0 Comment Перед ними лежав безмежний Атлантичний океан, а позаду чорний континент; довкола зависла непроникна імла джунглів.
Валеріян Підмогильний – НЕВЕЛИЧКА ДРАМА Posted on by / 0 Comment Густа весняна імла запинала ліхтарі кошлатими колами.
Володимир Винниченко – Записки Кирпатого Мефістофеля Posted on by / 0 Comment Тепер друга година, на вечір імла розійдеться, небо стане червоне, як кавун.
БАГРЯНИЙ Іван – Тигролови Posted on by / 0 Comment Межи кряжами внизу вони лежали велетенськими намітками – чи як хвилі бавовни, чи як зігнаті вітром сніги… Над падями, над проваллями, над становиками безкраїми і покрученими, над тайною нетрів стояла імла, проснована тьмяним, червоним баговинням.
