Результати пошуку слова: Їдь

–  Їдьмо вже. –  То їдь собі, чого розбалакався, – –  Хочеш – то їдь. – Їдьте собі, а я ще посиджу. їдь! їдь собі далі, поки я тебе не знаю. –  А їдь собі, –  Їдь собі.  Поїдь і привези. –  Їдь сама, – –  Їдь, бо віслюк прислухається. –  Їдь, бо вб’ю! –  Їдь. –  Їдь!

— їдьмо наступним поїздом. — Їдьмо з нами, — — Ні, справді, їдьмо до мене, — — Їдьмо до міста, я згоден. Атож, їдьмо до міста! — Ні, ви собі їдьте, а ми покатаємось і заїдемо по вас після сеансу. — їдьте за нами — повз Центральний парк, з південного боку, до готелю «Плаза». — Слухайте, їдьмо всі додому, їдьмо, га?

– Поїдьмо з нами, – Гм, легко сказати – поїдьмо з нами… Піший кінному не товариш! Приторочуй міцніше сідло позаду і їдь, а я трохи пройдуся пішака, бо ноги вже геть затекли… А згодом мене змінить Ненко, та й Арсен буде не від того… Якщо вже зараджувати лихові, то гуртом! – Їдь.

Об’їдь ти, голий, серед дня, верхом на лопаті тричі кругом хати та прочитай на ході тричі «Отче наш»; тоді, певно, так перелякаєш домовиків, що не потраплять куди втікати! Поїдь же, поїдь, не лінуйся! – Поїдь, Ганю, то побачиш, як Лемішковський спатиме при гостях у залі. –  Їдь!

їдь на шахти, працюй, будь ласка. Казав — їдьте степом, так вам у долину захотілося! — Ну, от що, голово, якщо ти цікавишся моєю особою, то поїдь у район. Їдь у село! «Ось кому все одно, їм хоч на край — світу їдь», — — Ну, коли так, то їдь, тільки не барися: сам бачиш — пора така, що день рік годує.

Гавриле, кидай усе к бісовій матері та їдьмо зі мною. їдьмо, Гавриле! Тільки моя щира вам порада: їдьте до Немирівської та зробіть, що велить Рябокінь. Не їдь верхи, а запряжемо лінійку. їдьмо до станиці. Ти їдь назад. Збирайся, їдьмо. Та їдьмо, Панасе. їдьмо, бо тут усі загинуть.

— Побіжу… Платосик сам… Ти ж їдь, Стасику! — Не хвилюйся, Стасе, їдь на роботу, мені вже набагато краще, —  Ти їдь, а я посплю, — Раю… Не їдь… — Їдьмо, Раєчко. їдьмо додому. — їдьмо!  їдьмо додому, Лідо, — — їдьмо до Платона, — Заїдь до нас увечері, Лідочко. — їдьмо! Як Ісусика, то прямо їдьте.

то їдьте повчати когось іншого. Еге, братику, каже Вовкулака, та в тебе ж вогневиця, мерщій їдь до Філіца, бо ти не те що руки позбудешся, а й сам перекинешся. Та як уже хоч, тільки їдь швидше, відповів Вовкулака, і брат похитнувся: проведи мене, каже, за ліс, а далі я сам.

–  Приїдьте ж та побалакаєте з татом про бджільництво та улики усякої системи. –  То ти не їдь до їх і не заходь, як буваєш в Києві. Як то не їдь і не заходь, коли Таїса сливе змалку мені товаришка й приятелька? – Коли в молодиці щось небезпечне, то їдьмо таки зараз. – Їдьте й живіть щасливо вкупі.

ї́хати – дієслово недоконаного виду Інфінітив ї́хати однина множина Наказовий спосіб 1 особа ї́дьмо 2 особа їдь ї́дьте МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа ї́хатиму ї́хатимемо, ї́хатимем 2 особа ї́хатимеш ї́хатимете 3 особа ї́хатиме ї́хатимуть ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС 1 особа ї́ду ї́демо, ї́дем 2 особа…