КУЛІШ Пантелеймон – Споминки старого діда
Тим-то, нічого гріха таїти, признаюсь вам, добродію, який я був дурний колись… на свою рідну браттю ставав до бою! … Тривога зробилась усюди така, що боже твоя воля! … …видко, а хатинка стоїть одним одна і набік уже похилилась і в землю вросла, а солома на їй уся од моху та од бур'яну аж зазеленіла.