БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Огненне коло
А на руїнах тих вже хтось будується наново… Життя пробивається крізь жах, жорству і попіл, бентежне й вже злякане… Потім все якось змінилося. … А як отаборилися й уранці вояки озирнулися – жодного німця вже серед них не було. … – Вони теж такі бідаки… Як немає вже виходу, тоді власна куля або граната… Але ж і завзяті, чортові сини!