Результати пошуку слова: А то

ФРАНКО Іван Якович – ПОЕЗІЇ, ЩО НЕ ВВІЙШЛИ ДО ЗБІРОК

Posted on by / 0 Comment

Ах, коб я був музикантом І тоном рядити умів, То я б твої сльози перлові На музику всі перевів. … Моє відкриття – Се не мета, лиш шлях, котрого краю Не видно; не спокій для втомлених, Але товчок могучий для міцних, Для руху й поступу; не певність та Лінива, що хапається одного Й лежить на тім, неначе пес на сіні, –

Микола Бажан – Майстер залізної троянди

Posted on by / 0 Comment

— А то, бува, як піде десь заробляти, то аж вночі». … Я не зватиму тебе в спогадах То-Ма-Кі, ані Юрієм Івановичем. … Їх вчився шанувати й розуміти молодий автор розпочатого тоді «Майстра корабля». … Жива вода» стала для Юри водою гіркою, а то й найгіркішою, хоч витекла вона з чистого джерела його чулої і вразливої душі.

ШЕЛКОВЕНКО Олександра – Оповідання

Posted on by / 0 Comment

Пахло лавандою і жасміном – то був аромат духів нашої прибиральниці Ганни Богданівни. … А тоді він здавався мені дуже дорослим, мужнім, і все таке. … Адже саме трипільці навчили вавілонців будувати висячі сади Семіраміди, а тольтеків – їхні дивовижні міста. … – А тобі ця Гуля…

СТАРИЦЬКИЙ Михайло Петрович – За двома зайцями

Posted on by / 0 Comment

А то тим, що новий дячок гарно вичитує. … А твій старий мне, мне той язик, як баба вовну… Прокіп Свиридович. … А то, що і в церкві заживаєш табаку, мов маненький… Прокіп Свиридович. … Той розходились би спати, а то й самі не сплять і другим не дають… (Позіха). … Та затуляв би рота, а то так негарно дивитись, що й… Прокіп Свиридович.

Кобилянська Ольга – Людина

Posted on by / 0 Comment

Ах, що то їй все так із пам’яті вибилось, і вона собі ні імені, ні року не могла пригадати! … Герман-Євген-Сидор не був ані бідним хлопцем, що вичісував вовну у свого батька (як се робив той бідняка, той Колумб), а вже найменше пастухом. … А коли є вже хто раз в університеті, то літа минають, неначе б їх і не було.

Василь ШЕВЧУК – Григорій Сковорода

Posted on by / 0 Comment

А може, то тільки так здається, що в неокраю безвісгь… … А то гасає степом різкий осінній вітер, несе курай, солому, листя… … Біля ставка у вербах, що клубочились ген за корчмою, звеселяв свою маленьку любку соловейко, а на селі, по той бік ставу, грали музики то голубця, то горлицю, а то метелицю.

Оксана Забужко – Казка про калинову сопілку

Posted on by / 0 Comment

Тільки мати вперто казала — молодик, доки сама в це не повірила: відомо ж бо, що молодик — то на долю, а недобір — тим він і недобір, що наводить на лихі сни… … то, далебі, не на те, аби почути простосерде дітвацьке: «Мами Марїї», — … а не заціпить тобі вже раз, чумо бенерська!

УКРАЇНСЬКІ Народні Казки – Козак Мамарига

Posted on by / 0 Comment

А тоді й каже: – … От вискакує з води клятий змій, кидається знову на Кирила, а той його знову булавою по голові!.. … а той до сідла прив'язаний! … А тоді ще заревів розбійник по-звіриному, так усе живе полягло, тільки один Ілля Муромець та князь із княгинею в нього під буркою втрималися.

Ай-Тодор

Posted on by / 0 Comment

Ай–Тодо́р – іменник чоловічого роду (мис у Криму) відмінок однина множина називний Ай–Тодо́р родовий Ай–Тодо́ру давальний Ай–Тодо́ру, Ай–Тодо́рові знахідний Ай–Тодо́р орудний Ай–Тодо́ром місцевий на/в Ай–Тодо́рі, по Ай–Тодо́ру кличний Ай–Тодо́ре*

Тарас Григорович Шевченко – Музика. Повість.

Posted on by / 0 Comment

Почати з того, що ми збилися з дороги не тому, що було ще темно, коли ми виїздили з міста, а тому, що візник (справжній мій земляк!), … Земляк мій, як щось і доладу зробить, то не розбалакається про свій хист, а як, борони Боже, вклепається, то вже зовсім рибою стає. … А коли вам уже так скортіло, то і я завтра можу з вами їхати.