Результати пошуку слова: А як же

Ніщо не вічне тут: ми підемо так само, Як ті, що вже пішли й що прийдуть після нас. 68 Якщо Творцю неприйнятні мої бажання, То як же здійснити мені мої бажання? А як же ти живеш? Хоч не розвиднілось, ми випиймо, бо сонце Вставатиме й тоді, як ми у землю ляжем. 261 Як тільки ранок прожене пітьму, Я знову келих із вином візьму.

Там такий гарний панич сватає, хоч води напийся: чорнявий-чорнявий, а очима так i грає… Я бачила, як приїздив, осе вже буде день зо три… – Може, той панич до тебе грав очима, от-от не видко, як старостiв пришле. Вона не встигла опам‘ятатись, як вiн трима вже її за руку й тихо промовляє тремтячим голосом: – Як же вiн налякав його!

А з себе він був високий на зріст, широкоплечий і виглядав би, як справжній запорожець, коли б не був зизоокий, — Раз якось і застала нас пані та як гукне на нас: “Ти – каже — що робиш? — Не минуло й місяця, як він усе вже прибрав до своїх рук. А очі в неї, Боже, які страшні! — “Аякже, є, і не одна, а дві.

Стеха Оце, якi-бо ви боязкiї Вже i повiрили! Стеха Та вже менi не вчиться, як дiлом повернуть. Назар А як же вона не захоче, тодi що? Як же пак, чи не так!.. (Пьют.) Хозяйка Як же я утомилась! Стеха Як же? Гнат Як же се? Який же ти справдi!.. Адже ж вiн нiчого менi не говорив о полковниковi, так як же б я йому сказала?

Такий великий (а який же ж він великий!), Фільм як фільм, дуже цікавий, потрібний і т. «Ми вже не такі, як були…» А я ніяк не збожеволів, — А як же це зробити? — А як же Павло Михайлович? який же наш народ хороший! Може, ще хтось так робив, як я, — записував уже все як слід… Ну, як же не радуватися?!

–  Так як же оце? Рада, було – боже мiй, як рада!  –  А як же, серденько?  Бодай же його, який хороший!.. Назар – нiби й нiчого, розважає свою Катрю, молодим її вiком заспокоює, а в самого вже пом’якшав гучний голос, – –  Овва, який же баский! А лучче дай менi люльки запалити… Як же вам ведеться тут? 

Бож-ж-же наш, як він писав! А як уже вона зібралася у «вишину горнюю», – –  І як же ви так, – Так як же ж воно так? –  А, може, як-небудь можна? Було це, як ви самі вже догадуєтеся, дуже давно, бо барині в нас були, як ви знаєте, дуже давно. Самостійна вилуплюється Ну, як же тут не воскликнути: – Аякже ж?!

— Мені здається, тату, що на Січі буде багато таких покривджених, як і ми. Вже сонце зайшло, як побачив високу могилу. Жило майже так, як кочовики. — А хто ж підглядає та підслухує тих усіх великих панів, тих міністрів, як ти кажеш? Але який же він марний став! — Як же ти гадаєш, доню, щоб я від цього відмовився?

— А який же ваш шлях? Коли б котрому з нас трапилася нагода втекти, то не лиш мовчи, але й помагай, як можеш. А як же тобі, Степанику, тут живеться, чи мирно? Дуже налякався. Він налякався дуже і став стиха молитися. Ну-ко, зрушся вже раз, не сиди як колода. Як так дуже наважився, то можу тебе взяти.

Як же ти їх розбираєш? Оце й зараз посварились: виряджав її до церкви, а вона й напосіла: у других, каже, фургони любо глянуть, а я на возі, який ти хазяїн, каже. Та й де вони є отакі, як це ви кажете? А як же? Це я так радію… Як же, як, розкажіть? Параска..Боже мій, боже, яке тяжке нещастя!