За сестрою – Андрій Чайковський
Зруйноване, поросле травою, як багато-багато інших тогочасних українських осель. … То були страшні часи татарських набігів на Україну. … Тоді бігла в тернину. … — Не співаю, а підспівую, бо дуже мене сон бере, аби часом не заснути… … — Та й хропіти вміє не абияк… … та й виріс ти не абияк… … — Хай буде й він, аби добрий!