Результати пошуку слова: Авжеж

–  Авжеж хочемо, – … –  Авжеж, – … Коли ви спитаєте мене, чи вірю я в те, що речі, які служать людям, мають душу, то я відповім: авжеж, вірю. … Авжеж! … –  Авжеж. … –  Авжеж!  … –  Авжеж. … –  Авжеж, – … –  Авжеж, – … –  Авжеж, Семе, – … –  Авжеж буду. … –  Авжеж, авжеж. … –  Авжеж, ваша дружина, я її пригадую.

– Авжеж! … – Авжеж! … – Авжеж! … – Тепер я бачу – авжеж, це не ви розбили мені м'ячем вікно на кухні й полювали на мою кицічку. … авжеж, схоже, що це вона. … – Авжеж! … – Авжеж, лисим бути погано. … – Авжеж! … – Авжеж! … Авжеж! … – Авжеж! … «Авжеж! … «Авжеж!..» … – Авжеж! … – Авжеж… … – Авжеж, нікуди не дінешся, –

–  Авжеж, ваша світлосте, справді є, – … –  Авжеж, не забариться, – … Авжеж я,“ – … –  Помилявся… Авжеж помилявся, – … –  Авжеж пам’ятаю, – … –  Авжеж любиш, – … –  Авжеж! … –  Авжеж, – … –  Авжеж не чіпаєш, – … –  Авжеж, бачила, який там розгардіяш. … –  Авжеж, чув, – … –  Авжеж, не може, – … –  Авжеж, це слабина в моїх міркуваннях.

Авжеж, що впізнаю і каюся з свого злого вчинку, але присягаюся вам, що коли вже вона така недоторкана, то більше ніколи і слова проти мене не скаже. … Авжеж, упізнаю, я подарувала його колись Тедальдові. … – Авжеж, – … – Авжеж, – … – Авжеж, що так, доню, – … – Авжеж, – … – Авжеж, не їв, –

– Авжеж! …  – Авжеж навскоси, щоб, бач, було не так круто: так, приміром, од того чагаря та до мого тину, – …  – Авжеж, що правда, то не гріх, – …  – Авжеж притиснув, ще й рукою вхопив та й держав, доки ченці з усього Києва не посходились. …  – Авжеж є; а на левові сидить святий Самсон та щелепи йому роздирає.

– Індіянки можуть втрутитися в цю справу, добра Гетті, авжеж, ради такого вони можуть втрутитися… Але скажи мені, Змію, чи багато скво [35] серед цих шельм? … –  Авжеж, можуть, Джудіт, не маю в тому сумніву, – … –  Авжеж. …  Авжеж, авжеж, – … –  Авжеж, то і моя мова. … –  Авжеж, авжеж, це цілком ясно.

— Авжеж, Лесю, — … — Авжеж, як та сорока на лозі. … — Авжеж, спитайся, попроси, — … — Авжеж, — … — Авжеж, дитино. … — Авжеж, чому б тобі не прогулятися? … — Авжеж, авжеж, — … — Авжеж, твоя правда. … …Хтось кинув з гостей: «Чи не час уже нам і честь знати?» Старицький підтакнув: «Авжеж, авжеж?» —

– Авжеж, Деві,- не вгавала вона.- Навіщо нам бути скрупульозними? … – Авжеж. … – Авжеж. … – Авжеж,- мовив Девід і пішов під душ. … – Авжеж. … – Авжеж,- мовив він.- Я тебе розумію. … – Авжеж. … – Авжеж. … – Авжеж, не було,- сказала вона.- Можна подумати, це дуже тебе цікавить. … – Авжеж,- відказала вона.- Ой, дякую тобі.

Авжеж, від радості, як того року, коли побачила вві сні пересохлу землю, і води, що ринули по ній, стали кривавими, й боялася в тій юшці помити чорні вишні, які тримала в руці й хотіла з’їсти. … –  Авжеж, – … Авжеж, насамперед він мусить бути її сином. …  Авжеж. … –  Авжеж, Валерію.

– Авжеж ні, ні! … Авжеж. … – Авжеж! … Авжеж, – … – Авжеж, – … Авжеж, вона пам’ятає ті судна з цукровою тростиною. … – Авжеж, – … – Авжеж, соромлюся! … – Авжеж, ні. … – Авжеж. … Авжеж, він трохи винен, промайнуло йому в голові, винен, що відмовився від посади на пошті, – … – Авжеж запросить! … Для вас то була звичайна річ, авжеж, а для мене – велика подія.