КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло Михайлович – Ялинка
Аж ось здалеку зеленою глицею заманячила ялинка. … Васильковi здавалось, що вона от–от застогне. … Аж ось деревце похилилося, хруснуло i, пiдтяте, впало на снiг… Василько мало не плакав з жалю. … "От воно що! … от чого коханий тесть зачиняється в хатi, ховається вiд людей! … От хоч би й вiн, Карпо Петрович.