Результати пошуку слова: Аж от

Коли б я, скажімо винайшов якусь отаку чудову штуку, то вже напевно від захвату написав би своє прізвище, але аж ніяк не ваше.

Вже прибув жених, забувши про спочинок і про втому,- Наші люди всім народом йшли назустріч молодому, Аж землі було замало стати натовпу отому.

Непорочності тут ще менше, ніж добровільності, а от нечестивості й кровожерливості з боку хрестителів — аж через край! … Православіє аж ніяк не перечить первинному християнству — не отруєному ще біблійним юдаїзмом і візантійською тоталітарністю (затвердженими від кінця IV ст.

…гетманства взял в Турцєх місто Кафу, Аж и сам цесар турскій был в великом страху, Катарги єдины палил, другій потопил, Много тогды з неволі христіан свободил, За што го Бог с воинством єго благословил, Бо за найбольшую нех себі нагороду Почитает рыцер, кгды кого на свободу Вызволить, за што гріхов собі отпущенье Одержить, а по смерти в…

…оголеного святого Себастьяна, спізнала те, що от–от із нею станеться втіха, досі небувала, святий мав напружений мускулястий живіт, тонкі стегна і напіврозтулені губи, увесь засіяний стрілами поган, він тримався твердо і напружено, як дерево, він гідний був стати її коханцем і став ним, аж вона зі стогоном поповзла на гранітні плити…

Отож коли я вкрутив наконечник шланга в патрубок, який стирчав із стінки капсули і мій скафандр роздувся, я вже не міг навіть поворухнутися. … Останнє, що я встиг помітити, були ґратчасті злітні катапульти й двоє величезних, заввишки, мабуть, з кількаповерхову будівлю дзеркал ажурних радіотелескопів.

Отже, матимемо 2500 кіловат. … І от треба було перебратися через гірський кряж. … – І от тепер… У боротьбі за розквіт пустелі вже пішли машини на неприступні бархани. … Легка, ажурна, вона підносилась угору стрімким тілом, а нагорі в мерехтінні відблисків плавно крутилися великі крила. … Звук вибуху прокотився аж до мовчазного лісу.

світ з його великих вікон сягав аж на цвітник, що розіслався тута ж коло будинку, на все широке дворище, де неграючі у карти пани ходили, позабиравшись під руки, і вели ото поміж собою розмову, що от, мов, як тепер гарно, усього вдоволь, а прийде "воля" і де все це дінеться, куди тілько піде?

Отож кричу: – … – А тепер отой виїзд. … –  Вона чекає на тебе, от тільки закінчи навчання. … – Вони отруюють продукти. … –  А от цього, – … – Понапихалась аж по кінчики волосся. … От побачиш. … – я підкинула млинець аж до самісінької стелі. … –  Аж урешті, – … Аж поки зупиниться і ви нарешті мене позбудетесь!

Аж як убито Ковальчука, їй почала посміхатись доля… І от ні за що ні про що вона зазнає цих жахливих пригод, щоб загинути… А може, пірати не вб’ють її?