Skip to content Може, пам’ятала своє походження ліпше, ніж Кучук, який не знав про себе нічого, окрім невиразних спогадів про якусь далеку землю, і про овець у горах, і про дзвіночки в овечій отарі «тронь-тронь», аж за душу бере, і море б’є в скелі, лупає береги, і сиплеться каміння, і пил стоїть водяний і кам’яний. 