Результати пошуку слова: Антон

— Слухайте, товаришу Антоне (мене, в дійсности, звуть Яковом), — … Товаришу Антоне! … Так от, Антоне Антоновичу, такі то справи. … Ходім, Антоне Антоновичу! … Нечипоренко через щось пересердився і ставиться тепер до мене вважно, приязно, аж смішно; навіть часом, по старій звичці, "товаришем Антоном" називає.

За чверть години до трактиру прибув загін з дюжини ґвардійців під проводом декуріона Антоніу Кирте, який виявився троюрідним дядьком Октавіана Траяну. … Антоніу Кирте обшукав Кейта й конфіскував у нього всі підозрілі предмети, включно з шокером. … Домул Антоніу Кирте відібрав їх у нас, запідозривши, що це якісь чаклунські амулети… Гм.

АНТОНІМІЯ, ї, ж. … Явище антонімії. … Антоніми, ів, мн . ( … антонім, а, ч.). … Контекстуальні антоніми. … Антонімічний, а, е. … Антонімічні слова. … Антонімічність, ності, ж. … АНТОНОМАЗІЯ, ї, ж.

Тітка сказала, що квіти вона поливала й годувала кота Антона – нівроку став, ширший, як довший, а от ночувала в квартирі тільки раз, бо домовик її не злюбив. … «Я Антона випроваджувала на балкон, боялася, щоб домовик чого йому не поробив».

Подвійний наголос, „пра´ви´й“, у тому значенні, яке є антонімом до слова „лівий“, признають всі словники. … Далі наводилася цитата з книги АнтоненкаДавидовича „Як ми говоримо“: „ … Не розчарував мене АнтоненкоДавидович! … Власне цей останній коментар Антоненка-Давидовича чомусь не помістився у приділений висиланню час.

Іван Нечуй-Левицький Навіжена I Молодий чиновник кишиневської контрольної палати Дем'ян Антонович Ломицький, по своєму звичаю, роздягся по обіді і ліг одпочивати. … –  От і спасибі вам, Дем'яне Антоновичу, що ви не поцурались нашої хати. … –  То ви, Дем'яне Антоновичу?- гукнула Христина в своєї кімнати.

У становленні українського правопису брали участь науковці й культурні діячі і східних, і західних українських земель: Володимир Антонович, Павло Житецький, Костянтин Михальчук, Павло Чубинський, Євген Желехівський, Степан Смаль- Стоцький, Василь Сімович та ін.

Чоловічок – його звали Антоніо – безперестанно витирав місце, де колись стояла клітка, а потім тією самою ганчіркою витирав собі очі. … – закричав Антоніо.  …  Але згадай-но, Антоніо, – … вигукнув, скочивши на рівні, Антоніо. …  Не думаю, Антоніо, я певен. …  Антоніо, принеси мені, будь ласка, телефон.