Результати пошуку слова: Ані

МОЛДОВАН Валеріан Васильович – Риторика загальна та судова

Posted on by / 0 Comment

Нехай відділення розшуку хоча б на мить відійде від своєї прямолінійності, від поспіху, бо хоч з боку і гарно дивитися, як баский кінь стрілою мчить від Анічкіна мосту до Адміралтейства, але при цьому часто буває, що він калічить ні в чому не повинних перехожих. … Голова, як гарбуз, а розуму ані ложки.

ЯК ПИСАТИ РЕКЛАМНІ ТА PR-ТЕКСТИ Навчальний посібник

Posted on by / 0 Comment

Добре розуміючи редакційну політику ЗМІ (зокрема про те, що будь-яке згадування назви підприємства чи організації сприймають як рекламу), ми не ставили в заголовок назву університету, ані повну, ані скорочену.

ЩЕРБАК Юрій – Хроніки міста Ярополя

Posted on by / 0 Comment

Савка потім клявся-божився, що від Кіндрата горілкою анітрохи не тхнуло, але йому не повірили… Він їхав не запалюючи світла – позаду доблимував весняний каганець сонця. … Мене вразила кількість книжок у каюті капітана: це велике приміщення радше нагадувало кабінет філософа, аніж каюту командира військового корабля.

ТРУБЛАЇНІ Микола Петрович – Шхуна «Колумб»

Posted on by / 0 Comment

Крізь ілюмінатор не пробивалось анітрохи світла. … Плавець ще механічно розводить у воді руками, але він уже заплющив очі і не бачить ані неба над собою, ані світла маяка, що зблискує спокійно й рівно, з тими самими інтервалами. … Ані сколихнеться нерухома вода.

ЗБІРНИК МАТЕРІАЛІВ «РОМАНО-ГЕРМАНСЬКІ МОВИ В СУЧАСНОМУ МІЖКУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ»

Posted on by / 0 Comment

Наприклад, туалет американець назве не toilet, а виключно bathroom, навіть якщо ані ванни, ані душу і близько немає. … Анікст: «Труднощі поетичного перекладу взагалі великі, а коли ідеться про малі жанри, та ще такі, які мають за основу комізм, труднощі, мабуть, зростають.

Журнал Сучасність 1961 – 1991

Posted on by / 0 Comment

Ми згрішили й зла накоїли, ми не обері¬ гались, ані не поступали так, як начм було заповіджено. … І як довго існуватиме світ, не допускай на нас напасти спокуси, ані не віддай нас у руки чужих, щоб город Твій не називали горо¬ дом поневолених, а стадо Твоє зайдами в несвоїй землі; щоб не говорили народи: “Де Бог їх?” (

Тарас Шевченко – Гайдамаки

Posted on by / 0 Comment

Дяк співа, Попи з кадилами, з кропилом; Громада – ніби нежива, Анітелень… Поміж возами Попи з кропилами пішли; За ними корогви несли, Як на Великдень над пасками. … Ані півня, ні собаки: Тілько із-за гаю Десь далеко сіроманці Вовки завивають. … Ні каліка, ані старий, Ні мала дитина Не остались – не вблагали Лихої години.